Опорний заклад "Рокитнівський ліцей №3" Рокитнівської селищної ради

Добро повертається сторицею

Добро завжди повертається…

Недільний ранок… Ми збираємось їхати. Прийшли, як завжди, не всі. Завантажили подарунки (їх було дуже багато, завдячуючи учням школи, батькам, спонсорам і всім небайдужим людям).

Дорога була трохи напруженою. То сонечко, то дощ накрапав. І ось ми тут: в «Обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей» в с. Олександрія. Пішли шукати тих, до кого приїхали. Зустріли нас із цікавістю і настороженістю.

Через деякий час мала відбутись зустріч із дітьми, але в іншому корпусі. «Тьотю, ходімо, я покажу, куди йти». І в моїй руці – дитяча. За секунду і друга моя рука тримала іншу дитячу руку. Мені показали, куди йти і, коли хотіла при вході пропустити дітей вперед, то обидві руки стиснули і не відпустили. Так утрьох і зайшли…

Далі коло… Наші випускники навпроти дитячих очей: цікавих, хитрих, тривожних, усміхнених і сумних. Про що питати? Про що говорити ?.. І… Крига скресла: хлопці з хлопцями спілкуються, дівчата між собою. Ось уже малеча робить нашим дівчатам зачіски. Ми просто сидимо, лежимо на килимі і спілкуємося. Хтось охоче розповідає свою історію, а хтось – вперто мовчить та ігнорує всі спроби розговорити.

Десь через годину привели малечу 2-4 рочки. Ці оченята взагалі не можна забути. І знову ми малювали, будували вежі, малеча вмощувалась на руках, бешкетувала.

Час промайнув швидко (хоч думали спочатку, про що ми будемо говорить цілих дві години).

Повертаючись додому, всі були збентежені, емоційно обговорювали зустріч. Мені здається, що ніхто не залишився байдужим.

Маю надію, що наша поїздка буде першою, але не останньою, тому що це потрібно всім.

Хочу подякувати тим, хто долучився до організації нашої поїздки.

Добро завжди повертається сторицею!